Озвучено пропозиції до законодавчого врегулювання проблематики питання «екорейдерства», «екотажу», «екотерору»

25 жовтня 2021 р.

Image-empty-state.png

Озвучено пропозиції до законодавчого врегулювання проблематики питання «екорейдерства», «екотажу», «екотерору»

Проблематика питання «екорейдерство», «екотаж», «екотерор» все частіше стає невід’ємною складовою процесу екотрансформації держави.

На національний ECOBUSINESS FORUM-2021: «ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА: як досягти балансу», організованому Професійною асоціацією екологів України 21-22 жовтня у м. Києві, окрема дискусійна панель була присвячена саме питанню довіри між суб’єктами взаємодії

Безперечно, сумлінний бізнес хоче інвестувати та заробляти на довгостроковій капіталізації бізнесу, тому йому вигідні прозорі правила гри.

Шахрайський бізнес із залученням псевдоекоактивістів хоче нічого не вкладати та отримувати швидкі прибутки, тому йому вигідна консервація безладу.

В потоці невпинних маніпуляцій псевдоекоактивістів на чутливих екологічних питаннях втрачаються залишки довіри до всіх – бізнесу, держави, небайдужих громадян!

Такі псевдоактивісти удавано цікавляться лише певним конкретним об'єктом – і насправді це явище називається екотажем, екорейдерством.

Справжні борці за чисте довкілля – це люди, які послідовно намагаються покращити якість життя, ситуацію з екологією, ставлять реальні та довготермінові цілі. І роблять це на постійній основі.

Явище екоманіпуляцій в Україні масштабується, на жаль, воно стосується абсолютно всіх регіонів.

Яскравий приклад участі псевдоекогромадськості в протидії у реалізації інвестиційного проекту ТОВ «Біляївський ГЗК» з розробки родовища каолінів та їх збагачення.

Кейсами антикризових комунікацій ділились експерти та присутні екологи.

Водночас, заслужений природоохоронець України, голова комітету з охорони надр ПАЕУ Іван Паламарчук акцентував: «Громадськість не може заблокувати плановану діяльність – такі норми ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля». Це прерогатива СУДУ!»

Типові дії екоманіпуляторів (екорейдерів, екотажників)

Ставлять під сумнів отримані документи дозвільного характеру;
Голослівно заявляють про значний антропогенний вплив планованої діяльності на людей та довкілля;
3’являються публікації про наявність на місці розташування родовища уранової «гілки», загрозу нового «Чорнобиля», неіснуючих об’єктів культурної спадщини;
Лунають звинувачення у хабарництві при видачі дозвільних документів тощо;
За ініціативою громадськості порушуються низки судових спорів з оскарження законності видачі дозвільних документів.
Це типова ситуація для України, коли:

Одні дійсно вболівають за збереження довкілля
інші здійснюють піаркомпанії, щоб привернути до себе увагу;
треті, на екологічній тематиці намагаються заробити гроші, діють на замовлення в інтересах третіх осіб. Їхня діяльність характерна тим, що вони не реалізували особисто жодного проекту чи екоініціативи, не залучили копійчаного гранту.
Кримінальним Кодексом України, зокрема статтею 206 визначено:

Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна або захоплення цілісного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об’єктів будівництва, інших об’єктів та незаконне припинення або обмеження діяльності на цих об’єктах та обмеження доступу до них за відсутності ознак вимагання, - караються штрафом від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна, - караються штрафом від п’ятнадцяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до чотирьох років або без такого.
Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від трьох до п’яти років або без такого та з конфіскацією майна.
Проте законодавчого визначення екотажу, екорекету, екотероризму в українському законодавстві не існує, як і відповідальності за їх вчинення.

Тому на форумі озвучено пропозиції до законодавчого врегулювання

Доповнити Кримінальний Кодекс України та ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» статтями, якими:

Дати визначення ЕКОТЕРОРИЗМУ, ЕКОРЕКЕТУ, ЕКОТАЖУ, ЕКОРЕЙДЕРСТВУ.
Визначити відповідальність за їх здійснення в разі доведення вини.
Законодавче врегулювання цього питання забезпечить залучення інвестицій, довгостроковій капіталізації бізнесу, створити вигідні прозорі правила гри, повернути довіру до всіх – бізнесу, держави, небайдужих громадян!

Прес-служба ПАЕУ